Народився Миколай у Малій Азії в місті Патарі у ІІІ столітті до Різдва Христового у заможній та побожній родині. З дитинства не цурався знедолених та скривджених, а ставши дорослим, обрав священицьку путь.  З часом він стає архієпископом у місті Міри у Лікії.

Отримавши після смерті  батьків спадок, він роздав його бідним та нужденним. Саме тому ще за життя його почали називати «батьком сиріт, вдів та знедолених». 

Він постійно чим міг обдаровував багатодітні родини, бідних та хворих.

Про його щедрість ходили навіть легенди. Своїм милосердям Миколай

заслужив винагороду Бога — благодать творіння чудес, а люди нарекли Чудотворцем.

Упокоївся Святий Миколай 6 грудня 345 року.

 Усе своє життя Миколай присвятив справі милосердя для душі й тіла. Тож ще за життя називали його батьком сиріт, удів і бідних. 

Після смерти Господь Бог прославив його даром творення чудес.

  Цього дня у Петропавлівському храмі  відбулася святкова Божественна літургія, яку відправив настоятель церкви протоієрей Олександр .

 В день свята храм був наповнений прихожанами, багато з яких причастилися святих Тіла і Крові Господньої.

 В своїй проповіді отець Олександр розповів віруючим історію про Святителя Миколая Чудотвореця,  який отримав святість у Бога і шанування у людей.

 Після Літургії священик за традицією привітав присутніх зі святам та вручив подарунки малечі, присутній на Богослужінні.