Кондак 5

Богом керованiй зiрцi була ти подiбною, свята великомученице Варваро: бiгла бо перед батьком твоїм, потаємно настановляючи його на шлях, що веде до Праведного Сонця, Котре вiд Дiви засяяло, — Христа Бога. Але, заслiпнувши душевними очима, i тiлесними вiн тебе не побачив. I пробiгла ти крiзь гору кам’яну, що за велiнням Божим перед тобою розступилася, i заховалася вiд очей його у печерi, i звiдти оспiвувала Бога, взиваючи: Алилуя.

Iкос 5

Бачили тебе пастухи, пасучи вiвцi на горi, як ти серед каміння ховалася, i, дивуючись, говорили: «Хто це словесне ягнятко i вiд якого вовка ховається?» Та ось Дiоскор, лютiший вiд вовка, на гору вибiг i тебе, що переховувалася там, знайшов та, схопивши за дiвочi коси твої, потягнув до свого дому жорстоким шляхом, на якому тебе, вiрнi, зустрiчаємо такими вiтаннями:

Радуйся, бо молодому оленю на горах ароматських уподiбнилась ти;

Радуйся, бо не земне, а небесне сходження, поклавши на серце собi, полюбила.

Радуйся, бо погибельної ями iдолослужiння уникла ти;

Радуйся, бо зiйшла на гору належного Тройцi поклонiння.

Радуйся, бо крiзь камiнь пройшла ти, тiкаючи вiд гонiння скам’янiлого серця;

Радуйся, бо серед каміння Камiнь Христа, що стверджує тебе, ти знайшла.

Радуйся, бо в печеру кам’яну увiйшла ти, щоб побачити Христа, до гробу кам’яного покладеного;

Радуйся, бо вже бачиш Його на Престолi Слави.

Радуйся, бо волосся голови твоєї за Христа, Котрий пильнує, щоб i волосина з голови людської не пропала, вирване було на землi;

Радуйся, бо Христом воно було вiддане, щоб увiнчати тебе на Небесах.

Радуйся, бо волосся своє ти кров’ю на землi, наче квiтами, збагрянила;

Радуйся, бо заплетення скривавленого волосся твого на вiнець золотий обернула.

Радуйся,Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 6

Проповiдникам богоносним i апостолам Христовим смiливо уподiбнившись, перед мучителями проповiдувала ти Христа, iстинного Бога; заради Нього лютi рани вiд грубих волосяниць i гострих черепкiв, що ними боляче розтирали тебе, мужньо перетерпiла ти, свята Варваро. Пiсля цього в темницi, де ув’язнили тебе, наче у свiтлицi, у Христi Iсусi торжествувала ти, спiваючи Йому: Алилуя.

Iкос 6

Засвiтив у серцi твоєму сяйво iстинного богорозумiння, засвiтив i в очах твоїх свiтло Божественного лиця Свого Христос Господь: Вiн бо, як любий Жених твiй, опiвночi до тебе, непорочної Своєї невiсти, у темницю прийшовши, милостиво тебе вiдвiдав, зцiлив вiд ран i свiтлiстю лиця Свого невимовно душу твою звеселив, нас же, вiрних, навчив спiвати тобi так:

Радуйся, бо за Христа, що перетерпiв побиття, нещадно били тебе;

Радуйся, бо, перетерпiвши удари, ти невидимого ворога вбила.

Радуйся, бо рани Господа твого на тiлi своєму носила ти;

Радуйся, вiд усiх ран Тим Самим Господом зцiлена.

Радуйся, бо Сам Господь, Свiтло свiтовi, тобi, ув’язненiй у темницi, Себе явив;

Радуйся, бо Сам Лiкар душ i тiл тебе, хвору, вiдвiдав.

Радуйся, бо через земну в’язницю ти в Небесний Чертог свiтло увiйшла;

Радуйся, бо з крові твоєї весiльне вбрання собi виткала.

Радуйся, бо тобою вiд багатьох ран грiшники зцiляються;

Радуйся, бо тобою вiд усiх хвороб тi, хто з вiрою тебе прикликають, уздоровлюються.

Радуйся, вiд грiховних пут скора визволителько;

Радуйся, ран многоболiсних добра цiлителько.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 7

Хотiв безумний мучитель своє бажання здiйснити i знову намагався облесливими словами тебе, свята Варваро, вiд iстинного Бога вiдвернути до оманливих iдолiв, ти ж, мудра дiво, вiдповiдала йому: «Скорiше твердий дiамант на м’який вiск перетвориш, анiж мене вiд Христа Бога мого вiдвернеш: Його ж з Отцем i Святим Духом, Єдиного Iстинного Бога сповiдую, славлю, хвалю i спiваю Йому: Алилуя».

Iкос 7

Нову показав нелюдську лютiсть звiроподiбний мучитель, коли тебе, свята великомученице Варваро, звелiв на деревi повiсити i залiзними кiгтями тiло твоє краяти, i свiчками запаленими твої ребра обпалювати, ще й молотом голову тяжко бити. Це надзвичайне терпiння твоє благоговiйно згадуючи, похвалами вшановуємо тебе такими:

Радуйся, бо повiсили тебе на деревi ради Христа, на хрестi розiп’ятого;

Радуйся, бо краяли тобi ребра заради Iсуса, списом у ребра пробитого.

Радуйся, бо вогонь любові до Бога у серцi своєму запалила ти;

Радуйся, бо за Нього запаленими свічками обпiкали тебе.

Радуйся, твердiша за дiамант у терпiннi нездоланному;

Радуйся, мiцнiша вiд кам’яного стовпа у мужностi непохитнiй.

Радуйся, бо молотом, що бив тобi голову, вiнець Царства тобi сковано;

Радуйся, бо тим самим молотом голову ворога твого розбито.

Радуйся, бо з Христом заради Христа на землi страждала ти;

Радуйся, бо з Ним i у Ньому на Небесах ти прославилася.

Радуйся, усiх ворогiв наших мiцна переможнице;

Радуйся,у всiх бiдах наших скора помiчнице.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна

Кондак 8

Дивне i страшне страждання святої Варвари побачивши, благовiрна серед жiнок Юлiанiя вельми дивувалася, як молода отроковиця в юному тiлi так мужньо за Христа терпить муки; а тодi, слiзного сповнившись зворушення, вдячно й вона вигукнула Христу Боговi: Алилуя.

Iкос 8

Весь Найсолодший Iсус — твоя насолода, весь — бажання твоє, свята Варваро; солодко бо ради Нього перетерпiла ти гiркi муки, промовляючи: «Чашу страждання, що її дав менi Улюблений мiй Жених, хiба не буду я пити?» Тому й сама явилася ти чашею, що насолоду чудесних зцiлень виливає для всiх, хто взиває до тебе:

Радуйся, бо ти вкинула у пекельне горе iдольську гiркоту;

Радуйся, бо полюбила Небесну Iсусову насолоду.

Радуйся, духовна посудино, що зберiгаєш у собi поживну манну виконання волi Божої;

Радуйся, бо здiйснюєш добрi бажання вiрних.

Радуйся, рiчко, сповнена водами благодатi Божої;

Радуйся, джерело, що кипить виливанням чудес.

Радуйся, бо, як бджола, вiд смердючого диму iдолослужiння ти вiдлетiла;

Радуйся, бо до пахощiв мира Христового ти з насолодою полинула.

Радуйся, бо твоїми по всьому тiлу ранами ти була подiбною до стільників;

Радуйся, бо краплi крови твоєї були солодшi за мед для Найсолодшого Iсуса.

Радуйся, бо для всiх вiрних пам’ять про тебе пресолодка;

Радуйся, бо для всiєї Церкви iм’я твоє найпочесніше.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

 Кондак 9

Усе єство ангельське зрадiло радiстю великою, побачивши мужню твердiсть твою, свята i непереможна мученице Варваро: бачили бо Ангельськi чини давнього ворога, прегордого князя темряви з усiм його бiсiвським та iдольським полчищем, — тобою, єдиною юною дiвою, посоромленого, переможеного й пiд ноги твої скинутого, i величним гласом заспiвали Боговi: Алилуя.

Iкос 9

Проповiдники велеречиві пишномовними своїми устами не можуть оспiвати величі твоїх тяжких страждань, о Варваро: хто бо оповiсть бiль твiй, коли груди тобi вiдрiзали? Хто опише сором лиця дiвочого, коли нагою тебе по всьому мiсту беззаконнi мучителi водили? Цей бiль i безчестя твоє нинi згадуючи, жахаємося i зворушено взиваємо так:

Радуйся, добра лозо саду Iсусового;

Радуйся, iстинний пагоне винограду Христового.

Радуйся, бо груди твої вiдрiзанi, як грона винограднi, Господевi твоєму ти в дар принесла;

Радуйся, бо кров твою вилила з них, як вино розчулення.

Радуйся, бо Христа ради роздягненого i тебе позбавили риз твоїх;

Радуйся, бо ради Христа, Єрусалимом для наруги веденого, i тебе мiстом для наруги водили.

Радуйся, бо в наготi своїй була зодягнена Ангелом у свiтлi шати;

Радуйся, бо те вбрання вiд ворожих очей тебе покрило.

Радуйся, бо неосяжний для ангелiв i людей сором перетерпiла ти;

Радуйся, бо й самих мучителiв терпiнням своїм здивувала.

Радуйся, бо Сам Господь з Неба зглянувся на твої страждання;

Радуйся, бо Сам Подвигоположник похвалив твої подвиги.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 10

Спасти бажаючи душу свою, про тiло ти не дбала, свята Варваро: коли бо на смерть вiд меча тебе засудили, ти пiд гострий меч, мов пiд прекрасний вiнець, з радiстю пiшла i Боговi, Який у мученицькому подвизi тебе змiцнював, спiвала ти пiсню: Алилуя.

Iкос 10

Стiни кам’яної твердiшим був закам’янiлий серцем Дiоскор, твiй, свята Варваро, уже не батько, а жорстокий мучитель: вiн бо, почувши про твоє засудження на смерть вiд меча, не тiльки смертю твоєю не журився, але й сам на мiсцi засудження вiдтяв твою святу голову — i так, за провiщенням Господнiм, окаянний батько вiддав на смерть дитину свою. За таку блаженну твою кончину прийми вiд нас оцi спiви:

Радуйся, бо за главу Церкви — Христа — ти пiд меч голову свою схилила;

Радуйся, бо за любов до Небесного Чоловiколюбного Отця Безсмертного земним немилосердним батьком тлiнним на смерть вiддана була.

Радуйся, бо добре мученицький шлях скiнчила ти;

Радуйся, бо вiрнiсть Безсмертному Нареченому — Христовi — до смерті вiдважно зберегла.

Радуйся, бо силою з висоти на боротьбу проти сил пiднебесних була ти підперезана;

Радуйся, бо звитяжною славою на Небесах Христос Переможець зодягнув тебе.

Радуйся, зброєю благоволiння Божого на землi увiнчана;

Радуйся, цвiтом нетлiння на Небесах прикрашена.

Радуйся, дiвам добро й похвало;

Радуйся, мученикiв окрасо й радосте.

Радуйся, християнам мiцне пристановище;

Радуйся, вiрним надiйне заступництво.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 11

Пiсень наших похвальних, хоч би й було їх безлiч, знаємо, не достатньо, щоб належно оспiвати тебе, свята i всехвальна мученице Варваро; однак, дякуючи за Божi Дари, тобою щедро дарованi нам, до Бога, Який у тобi прославився, вдячними устами взиваємо: Алилуя.

Iкос 11

Тебе, свiтлоносну свiчу, на небесному свiчнику перед Пресвятою Тройцею поставлену,очима розуму бачимо, свята дiво Варваро: звiдти нiчний морок грiхiв наших промiнням молитов твоїх просвiтлюєш i нас на свiтлу дорогу спасiння наставляєш. Тож достойна ти, щоб такими словами тебе прославляти:

Радуйся, свiтлорозумний промене, до Свiтла Незгасного прилучений;

Радуйся, духовна зоре, що зiйшла день вечiрнiй освiтлювати.

Радуйся, запашна смирно, що Церкву Христову пахощами наповнюєш;

Радуйся, золота кадильнице, що ладан молитви за нас до Бога приносиш.

Радуйся, невичерпне джерело зцiлень для всього свiту;

Радуйся, незглибима скарбнице Божих дарiв.

Радуйся, чаше, що радiсть черпає з багатства Дому Божого;

Радуйся, келиху, Христом наповнений, що приймаєш усiх небесних благ насолоду.

Радуйся, дiаманте, що прикрасив перстень безсмертних заручин iз Христом;

Радуйся, вінче добра, що Господь тримає в руцi Своїй.

Радуйся, бо тебе Цар Слави, Господь Сил, у славу й красу зодягнув;

Радуйся, бо тобi Цар царiв i Господь володарiв Царство Своє i владу дарував.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 12

Благодать вiд Бога дана тобi оберігати від несподіваних скорбот i наглої смерті всяку людину, що з вiрою, любов’ю i благоговінням чесні твої страждання згадує й шанує; такої благодатi не позбав i нас, добра дiво Варваро, щоб, здорові тiлом i духом, у теперішньому й майбутньому життi за тебе спiвали Боговi: Алилуя.

Iкос 12

Оспiвуємо твої великi подвиги, шануємо страждання, хвалимо довготерпiння, величаємо святу кончину твою, славимо тебе, бо в немічному своєму тiлi явила ти нездоланну мужнiсть, якою на землi й на Небесах прославилася ти, свята i всепереможна великомученице Варваро. I на честь твоїх звитяжних подвигів i страждань з похвалою взиваємо до тебе:

Радуйся, бо ангельськi чини з любов’ю до спiльного життя прийняли тебе;

Радуйся, бо хори дiв у свiтлицi небеснi радiсно ввели тебе.

Радуйся, бо полки мученикiв пiд вiнець слави провадили тебе з пiснями радості;

Радуйся, бо вiд усiх жителiв небесних прийняла ти привітання заради Господа.

Радуйся, бо нагорода твоя велика на Небесах;

Радуйся, бо радiсть твоя вiчна у свiтлостi святих.

Радуйся, вiд ворогiв видимих i невидимих наша заступнице;

Радуйся, бо радiсть, благодать i вiчну славу нам вимолюєш.

Радуйся, душевних i тiлесних недуг наших цiлителько;

Радуйся, спасенних благ земних i небесних подателько.

Радуйся, бо тобою вiд наглої i вiчної смерти збереженими бути ми уповаємо;

Радуйся, бо тобою вiчне життя здобути сподiваємося.

Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.

Кондак 13

O многостраждальна i всехвальна великомученице Варваро! Нинiшнє наше молiння прийнявши, вiд усяких хвороб душевних i тiлесних та вiд ворогiв видимих i невидимих визволи нас, i вiд вiчної муки твоїм богоприємним заступництвом охорони, щоб з тобою на землi живих довіку спiвали Боговi: Алилуя.

(Цей кондак читається тричi. Пiсля цього знову читаються перший iкос i перший кондак).

Молитви до святої великомучениці Варвари 

Молитва 1

Свята славна i всехвальна великомученице Христова Варваро! Зiбранi сьогоднi у храмi твоєму Божественному люди, поклоняючись i з любов’ю прикладаючись до раки з мощами Твоїми, страждання ж твої мученицькi i в них Самого Страстоположника Христа — Який дав тобi не тiльки в Нього вiрувати, але й страждати за Нього, — похвалами прославляючи, молимо тебе, вiдома за бажання нашi заступнице: моли з нами i за нас прихильного зi Свого милосердя до благань Бога, щоб милостиво почув нас, що просимо Його благiсть, i не відкинув від нас усi потрiбнi для спасiння й життя прохання, i дарував християнську кончину життя нашого, безболiсну, бездоганну i мирну, Божественних Таїн причасну; i всiм, хто на всякому мiсцi, в усякiй скорботi й напастях потребує Його милосердя й допомоги, велику Свою подав милiсть, щоб благодаттю Божою i твоїм теплим заступництвом, душею й тiлом завжди у здоров’ї перебуваючи, славили дивного у святих Своїх Бога Iзраїлевого, Який не вiддаляє допомоги Своєї вiд нас, завжди, нинi, i повсякчас, i на вiки віків. Амiнь.

Молитва 2

Свята великомученице Христова Варваро! Моли з нами i за нас, рабiв Божих, щоб милостиво зi Свого милосердя прихильний до благань Бог почув нас, що просимо Його благiсть, i не вiдкинув вiд нас усi потрiбнi для спасiння й життя прохання, i дарував християнську кончину життя нашого, безболiсну, бездоганну i мирну, Божественних Таїн причасну; i всiм, хто на всякому мiсцi, в усякiй скорботiй напастях потребує Його милосердя й допомоги, велику Свою подав милiсть, щоб благодаттю Божою i твоїм теплим заступництвом, душею й тiлом завжди у здоров’ї перебуваючи, славили дивного у святих Своїх Бога Iзраїлевого, Який не вiддаляє допомоги Своєї вiд нас, завжди, нинi, i повсякчас, i на вiки вiків. Амiнь.

Молитва 3

Премудра i всехвальна свята великомученице Христова Варваро! Блаженна ти, бо надземну мудрiсть Божу не плоть i кров вiдкрили тобi, але Сам Бог Отець Небесний, Котрий тебе, заради вiри невiрним батьком полишену, вигнану i вбиту, — як Свою улюблену доньку прийняв; за тлiнну земну спадщину — нетлiння плотi дарував; труди мученицькi на спокiй Небесного Царства перемiнив; тимчасове твоє життя, смертю заради Нього перерване, прославив такою шаною, що душу серед хорiв небесних чинiв оселив, а тiло на землi, у храмi їх ангельському покладене, заповiв ангелам зберiгати цiлим, почесним i многочудодійним. Блаженна ти, з Христом Сином Божим заручена дiво; Його ж Прихильником краси твоєї бажаючи мати, усю себе стражданнями, ранами, тiла шматуванням i самої голови відсiченням, як найдорожчими оздобами подбала прикрасити: i так, як вiрна дружина з головою своєю, чоловiком, — з Христом духом i тiлом з’єдналася нерозлучно, взиваючи: «Знайшла Того, Кого полюбила душа моя, утримала Його i не розлучилася з Ним». Блаженна ти, бо Святий Дух на тобi спочив, Котрим духовно про духовне навчилася мислити, усiх духiв лукавих в iдолах вiдкинула ти i, Єдиного Бога Духа пiзнавши, як iстинна поклонниця духом i iстиною поклонятися зволила, проповiдуючи: «Тройцю шаную, Єдине Божество». Оцю Святу Тройцю, що Її своїм життям i смертю сповiдувала i стражданням прославила ти, ублагай за нас, заступнице наша, щоб i ми завжди троїчною чеснотою вiри, надiї й любові ту Саму Святу Тройцю вшановували. Маємо бо свiтильник вiри, але не маємо оливи добрих дiл: ти ж, мудра дiво, маючи свiтильник стражденної плотi, кров’ю сповнений i ранами переповнений, дай вiд оливи твоєї, щоб тим душевну нашу свiчу прикрасивши, ми сподобилися за тобою увiйти в Чертог Небесний. Чужинці ми на землi i подорожнi, як i всi отцi наші; благ вiчних спадкоємице i блаженної поживи у Царствi Небесному причаснице, сподоби нас, як у подорожi життя — трапези Божественного частування, так i перед вiдходом зi свiту — бажаного напуття; i коли остаточно сном смерті почнемо засинати, торкнися тодi знеможеної плотi нашої, як колись ангел Iллi, промовляючи: «Пiдiймися, їж i пий» — щоб укрiплені благодаттю Таїн Божественного Тiла i Крові перейшли ми, цією Поживою зміцнені, далекий шлях смерті аж до Гори Небесної,— i там, Кого ти раніше через три вiкна лазнi вiрою в Бога-Тройцю побачила, Того разом з тобою лицем до лиця нехай удостоїмося бачити i славити Його нескiнченнi вiки. Амiнь.