ІСТОРІЯ ХРАМУ

Українці здавна були православними. Вже в середині XVI століття місто Кам'янець-Подільський налічувало 10 православних церков. Серед них - церква святих апостолів Петра і Павла, що збереглася до наших днів у північній частині Старого міста на вулиці Татарській.

Ця церква (на фото) - тридільна конхова споруда, тобто така, що, крім однієї конхи зі сходу вівтарної абсиди, має ще дві - з півдня і півночі. Архітектура Петропавлівської церкви позбавлена декору, вона проста, сувора, носить оборонний характер. У плані Петропавлівська церква виглядає, як листок конюшини (це - виразний вплив візантійсько-атонського зодчества).

Наприкінці XVIII століття церкву зміцнено контрфорсами. 1834 року до західного фасаду прибудовано дзвіницю в стилі класицизму, а у 1889 році над середньою частиною храму надбудовано дерев'яний глухий купол, до дзвіниці з північного боку прибудовано ризницю.
Коли саме збудовано Петропавлівську церкву - документально невідомо. Микола Петров у книзі "Подолия. Историческое описание" (1891 рік) висловив думку, що, можливо, її побудовано ще за князів Коріатовичів (тобто в XIV столітті).

Достовірнішою датою спорудження церкви є 1580 рік. Саме цю дату встановили 1834 року, коли прибудовували дзвіницю.
А найдавніші документальні згадки про Петропавлівську церкву сягають останнього десятиліття XVI століття: 1591 року цій церкві зробив подарунок кам'янецький міщанин Іван СЕЛЕЦЬКИЙ, а 1593 року її відвідав московський паломник Трифон КОРОБЕЙНИКОВ. Отже, цього року виповнюється 411 років з часу першої документально підтвердженої згадки про храм.

Серед настоятелів церкви в старі часи найвідомішим є, мабуть, Созонт Михайлович ЛОБАТИНСЬКИЙ, який майже чверть століття (1875-1899 роки) служив при храмі і залишив помітний слід в історії як дослідник церковного життя на Поділлі, історії міст і сіл Подільського краю.

Петропавлівська церква, здавна православна, зазнала на своєму довгому віку немало лиха. Так, 1672 року турки передали її католикам, у XVIII столітті нею заволоділи греко-католики, у XX столітті атеїстична влада відібрала від Петропавлівської православної парафії не тільки церкву, але й церковний житловий будинок, подарований кам'янецьким меценатом. Деякий час у храмі діяло підприємство з виготовлення ситра, потім був склад тютюнової фабрики, а у 1980-х роках Кам'янець-Подільський ДІАЗ вирішив використати вкрай занедбану церкву для розміщення архітектурних експонатів і розпочав великий ремонт.

Але настали часи духовного відродження українського народу, часи повернення віруючим культових споруд.

Новітня, також досить драматична, історія Петропавлівської церкви розпочалася у травні 1990 року. Саме в той час в Кам'янці-Подільському була створена група засновників парафії церкви, яку очолив студент медичного училища Роман ЗДИРКО, а його помічником був автор цієї публікації. Група подала у міськвиконком документи на реєстрацію і заяву на передачу прихожанам Петропавлівської церкви. Тодішній голова міськвиконкому Юрій МОСКАЛЮК запевнив керівника групи, що після її реєстрації міськвиконком прийме позитивне рішення.

Про цю радісну новину взнало обласне духовенство Української Автокефальної Православної церкви і зразу ж прислало до засновників парафії двох священиків УАПЦ: Олега КУЛИКА та Гліба ПОМЄЛОВА для проведення Богослужіння в Петропавлівській церкві. Це Богослужіння відбулося в серпні 1990 року, але не в храмі, а на його подвір'ї, бо приміщення було заповнене риштуванням. Богослужіння було здійснено українською мовою і прихожанам церкви сподобалося.

Наступного дня (вранці), священики і члени групи засновників парафії мали намір знову провести Богослужіння, але цьому завадила велика група сердитих кам'янчан.

У січні 1991 року сесія міської ради народних депутатів прийняла рішення передати церкву громаді УАПЦ.

У квітні 1991 року кам'янецькі противники УАПЦ вирішили не допустити в цей храм Главу УАПЦ, Святійшого Патріарха Київського і всія України Мстислава та застосували пікетування біля входу в Петропавлівську церкву. Але десятки три пікетувальників були миттєво відтіснені більш як трьома сотнями прихильників УАПЦ в момент приїзду Патріарха Мстислава, і він урочисто провів Богослужіння.
Пам'ятною віхою в історії храму стало 21 липня 1998 року, коли під час короткочасного від відання Кам'янця-Подільського предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійший Патріарх Київський і всія Руси-України Філарет провів Богослужіння в Петропавлівській церкві.

Сьогодні Кам'янець-Подільська церква святих апостолів Петра і Павла належить до Української Православної Церкви Київського Патріархату.

У перші два з половиною роки новітньої історії храму його настоятелями були шість священиків. Один з них перейшов в іншу релігійну конфесію, другий пішов у монастир, трьох було переведено на посади настоятелів інших церков, а ще один виїхав у США.

З липня 1993 року настоятелем Петропавлівської церкви призначено ієрея Віктора СМОЛЯРЕНКА, 

З 15 жовтня 2009 року  настоятелем парафії «Святих первоверховних апостолів Петра і Павла» призначений протоієрей  Олександр Цісар .

27 лютого 2010 був звільнений від обовязків настоятеля парафії «Св. Апп. Петра і Павла».

3 березня 2010 року  указом №16 на прохання більшості парафіян храму «Святих первоверховних апостолів Петра і Павла» та заради церковного миру, призначений настоятелем храму «Святих первоверховних апостолів Петра і Павла» м. Камянець-Подільський , вул. Татарська 9.

http://www.tovtry.km.ua